Займенник (Pronoun)
Займенник (Pronoun) – самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Займенники часто використовуємо щоб уникнути повторення іменників, до яких вони відносяться. В англійській мові є різні типи займенників (Personal Pronouns, Demonstrative Pronouns, Possessive Pronouns, Interrogative Pronouns, Reflexive Pronouns, Reciprocal Pronouns, Indefinite Pronouns, Relative Pronouns). Детальніше про них можна почитати тут. Проте для початківців немає сенсу вивчати їх всі. Для того щоб структурувати займенники розглянемо таблицю, яка дасть основне уявлення про займенники.
Таблиця англійських займенників
| Subject Pronouns | Object Pronouns | Possessive Adjectives | Possessive Pronouns | Reflexive Pronouns | |
| 1st person singular | I | Me | My | Mine | Myself |
| 2nd person singular | You | You | Your | Yours | Yourself |
| 3rd person singular (male) | He | Him | His | His | Himself |
| 3rd person singular (female) | She | Her | Her | Hers | Herself |
| 3rd person | It | It | Its | Its | Itself |
| 1st person (plural) | We | Us | Our | Ours | Ourselves |
| 2nd person (plural) | You | You | Your | Yours | Yourselves |
| 3rd person (plural) | They | Them | Their | Theirs | Themselves |
У англійській мові займенники можуть виконувати таку роль:
- суб’єкта (підмета) – головний член речення, який виконує дію
- прямого об’єкта (доповнення) – те, на що спрямована дія
- непрямого об’єкта (доповнення) – той, кому або для кого виконується дія
- додатка для суб’єкта – зазвичай слідує за словом be (у різних формах) в реченні і дає додаткову інформацію про діяча
- зворотного займенника – посилатися на раніше названий іменник або займенник
Приклади:
- I like your dress – Мені подобається твоя сукня
- Can you help me, please? – Можеш мені допомогти будь ласка?
- Behave yourself! – Поводь себе добре!
В англійській мові розрізняють такі розряди займенників:
- особові — вказують на особу мовця, співрозмовника або адресата мовлення (I, he, she, it, we, you, they)
- присвійні — вказують на приналежність предмета особі (my, his, her, its, our, your, their; mine, his, hers, ours, yours, theirs)
- зворотні — вказують на дію виконавця, спрямовану на нього самого (myself, himself, herself, itself, ourselves, yourself (yourselves), themselves)
- взаємні — вказують на те, що однаково стосується обох сторін (each other, one another)
- вказівні — вказують на предмети, ознаки предметів та їх кількість (this (these), that (those), such, (the) same)
- питальні — вживаються для оформлення запитання про осіб, ознаки та предмети, їх приналежність, кількість тощо (who, whose, what, which)
- неозначені — вказують на невизначеність особи, предмета, якості чи кількості (some, any, somebody, anybody, something, anything, someone, anyone, one)
- заперечні — вказують на відсутність предметів, ознак, кількостей (no, none, neither, nobody, no one, nothing)
- означальні — узагальнено вказують, на ознаки предмета (each, every, everybody, everyone, everything, all, either, both, other, another)
- відносні — who, whose, which, that, as
- сполучні — who, whose, which, what